Мета: познайомити учнів з чарівним
світом естетики, розвивати творчі навички; виховувати естетичний смак, любов і
повагу до всього прекрасного на землі.
Дійові особи: Архіваріус, Естетика;
музи: Евтерпа - ліричної поезії та музики, Терпсіхора -
танців;
учні : поети, художники, танцюристи,музиканти, поети.
Звучить пісня: «На нашій
Україні».
На сцену виходить Архіваріус із
великою старовинною книгою,
розкриває її , гортає сторінки…
Архіваріус. Сьогодні, дорогі друзі, я познайомлю вас зі стародавньою наукою
Естетикою. Зародилась вона в сиву давнину. Ця наука про красу та прекрасне в
житті, мистецтві, художній творчості,
праці. Ще в давні часи мислителі помітили,що найсильніші,найкрасивіші
враження та переживання виникають у людей від сприйняття прекрасного. Ці
почуття ми називаємо естетичними. Вони дуже відрізняються від буденних
переживань високою духовністю,окриленістю,викликають радість,натхнення. І тоді
ми говоримо6 «душа співає», або ж: « він злетів на крилах натхнення».
Естетика покровителька мистецтв і всього, що повелителька
мистецтв і всього, що п’язане з красою…А ось і
вона! Вітаємо її!...
( Лунає музика. Входить Естетика в супроводі муз.)
Естетика: Привіт вам, любі друзі
! О,я бачу в залі знайомі обличчя.
Я впізнала вас, майбутні
поети,художники, музиканти! А це мої подруги і помічниці – музи.
( Музи по черзі представляються)
Евтерпа: Я Евтерпа- покровителька
ліричної поезії,прилітаю барвистим метеликом до мрійливих поетів і вони
збирають з моїх крилець вигадливі слова - рими.
Терпсихора. Я Терпсихора – муза танцю. Іноді я буваю
тихою, як лісовий струмочок, або ж веселою та стрімкою, як весняний
потік…(Кружляє).
Естетика.(До аудиторії): Вони
прекрасні! Чи не так? До Речі…Ви,
мабуть,часто говорите в захопленні, або чуєте слова: «прекрасно,як гарно,
дивовижно, чудово,яка краса »про
різноманітні речі: природу та її явища, музику, літературу,пам’ятники…Ці слова
- пароль, ключ до країни Естетики. Промовивши їх хоч раз, ви стаєте її
громадянами, залишаючись…свесянами.
(Дівчинка співає пісню
«Весняночка»).
Евтерпа: прекрасне ваше селище, його споруди, тихі вулиці. Наші помічники - поети, знають чимало
чудових віршів про наш рідний край, про Батьківщину. ( Поети читають вірші).
Рідний край
Під рідним небом жайворон співа;
Я рад би знати тих пісень слова,
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово: «Україна».
На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки
Я слухав,
чув, як кожна деревина
Шуміло ніжно слово: «Україна».
У ріднім краю зелен - гай шумить,
Я знати рад, про що він мріє - снить…
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихе слово: «Україна».
О Боже, дай повік любить той край,
Де квітка,пташка і зелений гай,
Де кожна вірна тій землі дитина
Живе єдиним словом .
Мирослав Петрів
МАТИ- УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно,ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас -
Рідна мати – Батьківщино,
Ти ж одна у нас !
Хай же мир і дружба поєднають всіх
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати – Батьківшино,
Ти ж у нас одна!
Микола Сингаївський
Люблю я в рідному краю
Веселі співанки пташині,
І річки бистру течію,
І руту - м’яту
при долины;
Пропахлі вітром колоски,
Гінке- гінке безмежне поле,
І мамин хліб, і ті стежки,
Якими вранці йду до школи;
І перші проліски в гаю,
І Щедре сонечко в блакиті…
Люблю Вітчизну я свою,
Вона – найкраща в цілім світі!
Л.Компанієць
О КРАЮ МІЙ
О, краю мій! Любов і благодать,
Простори лук і пісня солов’їна,
Якої нам повік не доспівати,
Бо в ній душа нетлінна - Україна.
Райдуга іскриста радує серця.
Мов разок намиста - пісня без кінця.
Тут її початок - паростки малі.
Тут вона звучала -
в Ямпільській землі.
О краю мій!Літописи подій,
Сивини вдів і туга журавлина,
Що не розрадить жоден чародій,
Бо то є пам’ять вічна - Україна.
Срібне перевесло зв’язує віки.
В пам’яті воскресли ті важки
роки.
Встали обеліски в кожному селі -
Вклонімось героям, Ямпільській землі.
О краю мій!Твій шлях – у світлу вись,
Хоч дальня путь,і ще не легко буде.
Ми своє щастя стрінемо колись,
Бо тут живуть такі прекрасні люди.
Райдуга іскриста радує серця.
Мов разок намиста - пісня без кінця.
Дай вам ,Боже щастя, зрослі і малі.
Дай же, Боже долі Ямпільській землі!
Ганна Васильченко
Естетика. Всі
ви,мабуть,помічали,що природа - неперевершений митець. Кожний її витвір
досконалий, неповторний. Буть- яка пора року має свою гаму кольорів, лише їй
притаманний букет пахощів.
Як майстер-художник,природа розмальовує й оздоблює все навколо,створюючи
незабутні картини…
(Самофал Маргарита співає пісню
«Малюй»).
Естетика. Найкращі учні природи майстри
- художники, здавна радували нас творами мистецтва. І барви вони брали у
матінки-природи,і форми, і сюжети…
Архип Куїнджі.
Чи знаєте ви, що серед визначних
людей, якими може гордитися Україна - Архип Іванович Куїнджі. Він родом з України, виріс
у її приморських степах ,гордився ,що Україна - його земля . Всі його
всесвітньо відомі полотна присвячені природі України , зокрема, «Українська ніч»,
«Місячна ніч на Дніпрі»- дух України, її краса і чари.
Чи знаєте,що:
*народився Іван Степанович Марчук 12 травня 1932 р.,в селі Москалівка,Тернопільської
області.
*він Український живописець,народний художник України,лауреат Національної
премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин Тернополя.
*2007 року потрапив до рейтінгу100 найвизначніших геніїв сучасності,який
уклала британська газета «The Daily Telegraph».
*2007року Міждународна академія сучасного мистецтва у Римі прийняла Марчука
до лав «Золотої гільдії»,та обрала почесним членом наукової ради академії.
*1988року його прийняли у члени Спілки художників України.
Славного сина України Миколу Пимоненко знають далеко
за межами нашої держави.
Чи знаєте ви, що:
*Пимоненко -
український художник,народився в Києві. З малих років їздив з батьком по селах,
допомагав йому у розписі іконостасів місцевих церков.
*Мистецька
освіта : почав отримувати Київський художній школі Миколи Івановича
Мурашко,потім навчався в петербурзькій
Академії Мистецтв. Пізніше сам викладає у Київській художній школі.
*Пимоненко бере
участь і в київських вернісажах, але справжній успіх прийшов з картиною
«Святочне ворожіння».
*У 1891 році за
картини «Весілля в Київській губернії» і «Ранок Христового Воскресіння» М.Пимоненко
отримує звання почесного вільного общника Академії мистецтв. 1904 році йому
присуджують звання академіка.
Учень читає уривок з
вірша «Художник».
Густими фарбами земними
Він застеляє полотно.
І чим рясніш воно цвістиме,
Тим довше житиме воно.
Не кожну фарбу, що потрапить
Йому під руку він бере,
Життя не кожний марний
клапоть, -
Лиш те життя, що не умре!
І
ми читаємо з картини,
Яке
глибоке щастя – жить,
Будь гідним іменем
людини,
Народу й людності служить!
Естетика. Я знаю,що діти підготували для нас
подарунки – свої малюнки. погляньте, в кожному з них часточка їхньої душі.
(Юні художники розвішують
на стінах свої малюнки.)
Архіваріус. Справжні майстри! Молодці!
Естетика. Я впевнена,що дехто з вас прославить
своє селище і країну .А чи знаєте ви імена відомих художників? Пригадаймо їх…
(Діти відповідають. Після цього жартівливий
конкурс: діти з зав’язаними очима малюють людину під пісню «Точка, точка, кома...»).
Евтерпа. Сьогодні прозвучало стільки прекрасних
поезій. Можливо, вони
збудили серед вас майбутніх поетів.
Але що то за поети, в душах яких не бринить
музика.
(Учні грають на фортепіано)
Терпсихора. О музико! Чарівних звуків ти ріка безмежна.
Гармонія тих фарб, що сонцем грає джерело…
Душі людської казка безсловесна,
Чарує і манить як восени тепло.
Воно саме життя, що жити
всім велить
Вона надія й щастя мить!
(Учні виконують
танець «Малюки».)
Терпсихора. Спасибі, мої любі прихильники, за
чарівні хвилини,які ви нам подарували. І пам’ятайте,що музика має величезну
силу.
Гармонія звуків,пісні допомагають передавати ваші
почуття,мрії,бажання. Кличте мене завжди, і прийду,щоб радіти,або сумувати разом
з вами. (Діти хором
співають пісню «Україна - це ми»
Немає коментарів:
Дописати коментар