Новий стандарт мистецької освіти:
науковий
коментар до основних змін
(аналіз змісту і структури розділу "Освітня
галузь «Мистецтво»"
нового Державного стандарту початкової освіти,
а також концептуальних змін у галузі мистецької
освіти)
Людмила МАСОЛ,
кандидат педагогічних наук,
провідний науковий співробітник
лабораторії естетичного виховання,
Інститут проблем виховання НАПН України
За десять років функціонування Державного
стандарту початкової загальної освіти, прийнятого у 2000 р., відбулися
соціокультурні зміни, які детермінують необхідність оновлення
навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Також набув подальшого
розвитку напрям науково-педагогічного пошуку, присвячений тлумаченню змісту
категорії компетентність, визначенню шляхів адаптації
міжнародного досвіду з упровадження компетентнісного підходу в освіту.
У новій редакції Державного стандарту
початкової загальної освіти відповідно до
розвитку особистісно розвивальної парадигми проголошено компетентнісний
підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на
досягнення таких результатів, як ієрархічно підпорядковані компетентності
учнів, а саме ключова, загальнопредметна і предметна. У документі визначено
освітні компетентності з усіх галузей знань, на формування яких спрямовано
навчання у загальноосвітній школі, розширено і поглиблено вимоги до прикладних
результатів освіти учнів молодшого шкільного віку.
Численні наукові джерела
(порівняльні дослідження О. Локшиної, О. Овчарук, дидактичні праці
Н. Бібік, О. Савченко, психологічні розвідки І. Беха,
О. Кононко та ін.) розкривають особливості застосування поняття компетентність до
різних освітніх сфер, проте в галузі мистецької освіти, на жаль, ця тема майже
не розроблена.
Незважаючи на розбіжності у
визначеннях терміна компетентність у науково-педагогічних
працях, сутність цього поняття пов'язується з кінцевими результатами освіти,
які чітко фіксуються і вимірюються. У Держстандарті розведено два
суміжні поняття: компетенція і компетентність.
Компетенція інтерпретується як суспільно визначений
рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини,
тобто це – задана ззовні вимога, норма, а компетентність – інтегрована
здатність особистості, що складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення,
які можуть цілісно реалізовуватися на практиці, тобто передбачає індивідуальний
досвід використання набутих у процесі навчання компетенцій. Отже, компетентність
– це знання в дії.
Кожна освітня галузь через
свій специфічний зміст має сприяти формуванню загальної життєвої компетентності
школяра.
Концептуальні ідеї стандарту освітньої галузі
«Мистецтво»
Створюючи Державний стандарт
освіти в галузі «Мистецтво», ми спиралися на наукові положення О. Савченко
щодо системного втілення компетентнісного підходу в освіту молодших школярів.
Ці положення реалізовано у таких вимогах до стандарту початкової
освіти нового покоління.
По-перше, треба врахувати багатокомпонентність змісту (знання,
вміння, досвід репродуктивної і творчої діяльності, емоційно-ціннісні
ставлення, життєвий досвід, вплив середовища), ширше представити діяльнісний
компонент, посилюючи практичну спрямованість освіти та забезпечуючи набуття
особистого досвіду творчої діяльності. По-друге, забезпечити
інтеграцію знань, адже визначальна особливість молодших школярів — цілісність
сприйняття й освоєння навколишньої дійсності.
Розробляючи Державний
стандарт освітньої галузі «Мистецтво», ми врахували такі концептуальні
наукові ідеї:
·
генетичний і функціональний взаємозв'язок художньої культури суспільства і
внутрішнього художнього світу особистості («людина в культурі — культура в
людині»);
·
цілісність художньо-естетичного розвитку особистості молодшого школяра, що
забезпечується використанням різних видів мистецтва, і взаємоузгодженням
відповідних предметних мистецьких компетентностей, набуття яких необхідне для
формування в учнів поліхудожнього образу світу, між-предметної естетичної
компетентності;
·
спрямованість мистецької освітньої галузі на розширення досвіду спілкування і
співпраці учнів, власного художнього самовираження у різних видах
художньо-творчої діяльності.
У новому Державному стандарті
освітньої галузі «Мистецтво», з огляду на компетентнісний підхід, було
реалізовано такі завдання-орієнтири:
• забезпечення
наступності змісту і вимог дошкільної й початкової освіти та
перспективності з основною школою;
• укрупнення
досягнень учнів (включення простих умінь у складні);
• наближення
результатів освіти до життєвих реалій, суспільних і особистісних
потреб дитини молодшого шкільного віку;
• визначення
складових ланцюжка етапів засвоєння інформації: «мати уявлення —
розуміти — вміти — застосовувати»;
• удосконалення
опису державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів для
забезпечення об'єктивності оцінювання навчальних досягнень за загальними
критеріями відповідно до специфіки освітньої галузі «Мистецтво»;
• уникнення
предметоцентризму (з огляду на мінімальну кількість навчальних годин
та цілісність галузі).
Мета і завдання
освітньої галузі «Мистецтво»
У новому Державному стандарті було
насамперед уточнено мету і завдання освітньої галузі «Мистецтво» в контексті
реалізації компетентнісного підходу. Зокрема визначено, що метою
загальної мистецької освіти є формування у молодших школярів
комплексу ключових (метапредметних), естетичних (міжпредметних)
і мистецьких (предметних) компетентностей у процесі опанування
художніх цінностей і способів художньої діяльності шляхом набуття власного
естетичного досвіду.
Визначена вище мета
конкретизується у таких завданнях загальної мистецької освіти в початковій
школі:
• виховання в
учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишньої дійсності,
розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти й
інтерпретувати художні твори та сприймати й оцінювати естетичні явища;
• формування в
учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає
цілісність та специфіку мистецтва різних видів;
• розвиток емоційно-почуттєвої
сфери учнів, їхніх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження і
спілкування.
Принципи побудови змісту освітньої галузі «Мистецтво»
Зміст загальної мистецької
освіти з урахуванням компетентнісного підходу ґрунтується на таких принципах:
•
наступність між дошкільною і початковою, початковою й основною ланками
загальної мистецької освіти;
•
поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і
локального (краєзнавчого) аспектів змісту мистецької освіти;
•
інтегративність, поліхудожнє виховання і розвиток учнів на основі взаємодії
видів мистецтва;
•
діалогічність;
•
креативна спрямованість;
•
варіативність програмно-дидактичного і методичного забезпечення;
•
естетизація освітнього середовища й активізація зв'язків школи з
соціокультурним середовищем.
Міжпредметна естетична
компетентність – це здатність учня орієнтуватися в
естетичних параметрах різних сфер його життя.
Останній принцип акцентує
необхідність посилення діяльнісно-практичних аспектів освітньої галузі, виходу
за вузькі межі шкільного навчання у широкий світ культури і підготовки дітей до
здійснення «діалогу культур» не тільки в музейному чи театральному, а й у
родинному чи будь-якому іншому соціальному середовищі, яке оточує дитину в
повсякденному житті.
Систематизація компетентностей
Авторами Державного стандарту
освітньої галузі «Мистецтво» у початковій школі зроблено першу спробу
концептуалізації проблеми застосування поняття компетентність до
мистецької освіти. Освітні компетентності систематизовано та
об'єднано у такі групи:
§ ключові (ме-тапредметні);
§ естетичні (міжпредметні,
галузеві);
§ мистецькі (предметні
— музичні, образотворчі, хореографічні, театральні, екранні).
Ключова компетентність у Державному стандарті трактується як здатність
особистості ефективно брати участь у різноманітних сферах людської діяльності,
вона належить до загально-галузевого змісту освітніх стандартів.
У документі наведено
такі ключові компетентності: вміння вчитися,
загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, соціальна
компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних
технологій. Із цього переліку для освітньої галузі "Мистецтво"
провідною вважаємо загальнокультурну, хоча всі інші також
формуються у процесі навчання мистецтв. Ключові компетентності є універсальними
і не належать до конкретної освітньої галузі чи навчального предмета. їх
розвиток потребує узгодження змісту окремих освітніх галузей. Наприклад,
загальнокультурна компетентність, яку ми тлумачимо як провідну, визначальну
саме для мистецької освітньої галузі, реалізується в мистецькій освіті через
такі галузеві компетенції, як етнокультурна, полі-культурна, культурно-дозвільна.
Провідною ключовою
компетентністю для освітньої галузі «Мистецтво» є загальнокультурна
компетентність, яка реалізується через такі галузеві
компетенції: етнокультурну, полікультурну, культурно-дозвіллєву.
Міжпредметна естетична
компетентність визначається як здатність орієнтуватися в
різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів
мистецтва.
Це означає, що сформовані в
навчальному процесі естетичні ідеали і цінності, система інтегрованих
художньо-естетичних знань і поліхудожніх уявлень має зробити учня здатним
орієнтуватися в естетичних параметрах різноманітних сфер його життя поза
мистецьким колом.
Предметна мистецька
компетентність полягає у здатності учня до пізнавальної й
практичної діяльності у певному виді мистецтва. До предметних мистецьких
компетентностей належать музична, образотворча, хореографічна, театральна,
екранна тощо. Учні мають розуміти специфіку й особливості різних художніх мов.
Структура змісту освітньої галузі «Мистецтво»
У новій редакції стандарту
освітньої галузі «Мистецтво» структура змісту освіти наближена до формату
стандарту основної і старшої школи. Виокремлено три змістові
лінії (замість наявних у попередньому стандарті п'яти):музична,
образотворча (домінантні) та мистецько-синтетична (додаткова). Об'єднання
додаткових змістових ліній (відповідно до хореографічного, театрального та
екранних видів мистецтва) в єдину групу – мистецько-синтетичну – дало змогу
більш узагальнено передати зміст, а також забезпечити наступність між ланками
освіти.
Вони реалізуються через
вивчення окремих навчальних предметів або через упровадження інтегрованих
курсів.
За умови автономного
вивчення в школі двох предметів — музичного та образотворчого мистецтв (по 1
годині на тиждень) — можна реалізовувати міжпредметні зв'язки між цими та
іншими видами мистецтва.
Проте ефективніше це
здійснювати в інтегрованому курсі «Мистецтво» (2 години на
тиждень), особливо за викладання його одним учителем (що найчастіше буває
в сільських, малокомплектних школах) або в умовах злагодженої «командної»
роботи та професійно-творчої співдружності двох учителів, які викладають
інтегрований курс «у парі». Останній кадровий формат може мати різні фахові
поєднання: вчитель музики та вчитель образотворчого мистецтва, вчитель музики
та вчитель початкових класів, учитель образотворчого мистецтва та вчитель
початкових класів.
Визначені Державним
стандартом початкової загальної освіти вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів з освітньої галузі «Мистецтво» містять такі універсальні
компоненти, що визначають результати навчання, виховання і
розвитку учнів:
• аксіологічний (сприймання,
інтерпретація, оцінювання мистецьких явищ);
• праксеологічний (практична
художня діяльність учнів);
• гностичний (пізнання
особливостей художніх мов різних видів мистецтва);
• креативний (творче
самовираження особистості школяра у сфері мистецтва);
• комунікативний (культура
спілкування з приводу мистецтва).
З урахуванням цих компонентів
для систематизації матеріалу нами розроблено структуру подачі змісту і вимог
стандарту у загальній схемі-таблиці.
Структура подачі змісту складається з таких послідовних елементів:
• сприймання,
аналіз-інтерпретація та естетичне оцінювання художніх творів;
• основні мистецькі
поняття, їх практичне засвоєння;
• емоційно-естетичне
самовираження в художньо-практичній, зокрема творчій діяльності.
Наголошено на таких особливостях змісту:
єдність народного і професійного, українського та зарубіжного мистецтва,
мистецькі традиції рідного краю, мистецтво як засіб спілкування між людьми,
його місце у сучасному культурному середовищі, роль у житті людей.
Вимоги до навчальних досягнень учнів за кожною змістовою лінією подано за таким
алгоритмом:
• мати
уявлення про особливості, мову, жанри та форми конкретного виду
мистецтва; його взаємозв'язок з іншими видами мистецтва; традиції рідного краю;
• розуміти
й усвідомлювати виражальні засоби конкретного виду мистецтва; його
значення у житті людей, культурному середовищі;
• уміти інтерпретувати зміст
творів; висловлювати естетичне ставлення до них; виражати власні почуття і
думки в практичній художньо-творчій діяльності;
• застосовувати мистецьку
термінологію при аналізі творів мистецтва; основні виражальні засоби мистецтва
у практичній діяльності, у досвіді творчого самовираження.
Отже, новий Державний
стандарт, визначаючи вимоги до рівня підготовки молодших школярів у галузі
мистецької освіти, наголошує на здатності учнів застосовувати набуті знання і
вміння на практиці, у власній діяльності, зокрема під час аналізу та
інтерпретації творів мистецтва, а також у практичних роботах.
У Стандарті зроблено акцент на
необхідності усвідомлення учнями особливостей художньої мови того чи іншого
виду мистецтва та зв'язків між ними, яке є свідченням розвитку образного
мислення, творчої уяви, поліхудожнього розвитку. Роз'яснимо це положення.
Завдання мистецько-синтетичної лінії
На відміну від домінантних
змістових ліній (музичної та образотворчої), вимогами до навчальних досягнень
за мистецько-синтетичною лінією не передбачено активної творчої діяльності
учнів (оскільки матеріально-технічні умови для цього спроможні забезпечити не
всі загальноосвітні школи). Тому акцент зміщено на формування в учнів здатності
сприймати і розуміти художню мову хореографічного, театрального та
екранних мистецтв, а також естетичного ставлення до
синтетичних мистецтв, вміння застосовувати відповідну
термінологію у спілкуванні щодо мистецтва театру, танцю, кіно. Це
сприятиме розширенню художньо-пізнавальних інтересів, підвищенню загальної
естетичної культури учнів молодшого шкільного віку, яким притаманне цілісне
образне збачення мистецьких явищ та емоційне ставлення до них.
Водночас через
мистецько-синтетичну змістову лінію Стандарт визначає на державному рівні
важливу установку шкільної мистецької освіти: ознайомлення учнів з
багатою палітрою мистецтв, які оточують їх у житті, але не
репрезентовані в окремому автономному шкільному предметі. На рівні застосування
набуті знання учнів щодо театру, хореографії, кіно виявляються підчас
спілкування в школі й у родинному та соціальному середовищі, збагачуючи їхню
естетичну компетентність поліхудожніми уявленнями.
Використання елементів
хореографії та театру є досить поширеним у
практиці навчання музики в початковій школі (наприклад, методи
пластичного інтонування мелодій, інсценізації пісень). Впровадження
інтегрованого курсу «Мистецтво» сприяло проникненню аналогічних театралізованих
художньо-педагогічних технологій і в методику навчання образотворчого
мистецтва (прийом театралізації сюжетів картин, створення умовних
міні-діалогів персонажів, пантомімічне відображення поз і жестів скульптурних
або живописних образів тощо).
Стосовно місця кіномистецтва
в початковій школі за останні роки відбулися певні зміни на краще, хоча в
аспекті використання кінофрагментів на шкільних уроках з різних предметів
вітчизняні педагоги значно відстають від зарубіжних колег з розвинутих країн. З
огляду на наявні матеріально-технічні бар'єри елемент «Кіномистецтво» у
новій редакції програми інтегрованого курсу «Мистецтво» перенесено з
основних у додаткові. Проте загальна комп'ютеризація української школи
певною мірою допомагає подолати ці перешкоди і забезпечити належні умови для
демонстрації фрагментів творів кіномистецтва на шкільних уроках. Отже, маємо
оптимістичні перспективи інтенсивнішого впровадження кіномистецтва в
навчально-виховний процес, що дасть змогу розширити спектр мистецьких
компетентностей учнів, які формуються і розвиваються в загальноосвітніх
навчальних закладах, а потім можуть реалізуватися ними у різноманітних життєвих
ситуаціях.
Немає коментарів:
Дописати коментар